Комісія з питань культури Союзу українців Румунії провела 3 жовтня 2020 року культурний захід, приурочений до 110-річчя з дня народження українського письменника Румунії Гаврила Клемпуша. У заході взяли участь члени Бухарестської філії СУР, члени-симпатизанти, журналісти, студенти, бухарестські письменники та актори.
Письменники та журналісти Михайло Михайлюк та Михайло Гафія Трайста представили доповіді про життєвий і творчий шлях поета Гаврила Клемпуша. Присутній на заході Богдан Клемпуш, внук поета Гаврила Клемпуша, розповів про життя свого дідуся та про Меморіальний будинок Гаврила Клемпуша, який розташований у селі Вишівська Долина Марамороського повіту, після чого він прочитав кілька віршів свого дідуся українською, але й румунською мовами в перекладі поета Йона Петровая.
Гаврило Клемпуш народився 22 березня 1910 року в селі Вишівська Долина Марамороського повіту та помер 5 січня 1990 року. Він був самоуком, навчився читати і писати з молитовників та «Кобзаря» Тараса Шевченка. Гаврило Клемпуш деякий час учився в Чернівецькому педагогічному інституті, але покидає його 1940 року, маючи на увазі важкі умови того періоду. У Чернівцях він познайомився з Ольгою Кобилянською та з іншими культурними діячами, в тому числі з чернівецьим лікарем і скульптором Опанасом Шевчукевичем, з яким тримав зв’язок аж до останніх років свого життя. У 1940 році в Чернівцях відбувся його літературний дебют.
Гаврило Клемпуш був відомий як поет-лісоруб, він писав коломийкові вірші про трудівників лісу, друкуючи їх у газеті «Новий вік», нині «Вільне слово». У 1963 році виходить перша та остання за його життя збірка поезій українською мовою «Моїй рідній батьківщині співанки співаю», редактор мовознавець і університетський викладач Микола Павлюк.
У 2009 році з нагоди виповнення 100 років від народження Гаврила Клемпуша, за старанням його внука Богдана Клемпуша та за фінансовим сприянням Союзу українців Румунії вийшла друком його збірка «Верховенська сопілка», що вміщає вірші, кілька оповідань, невелику частину із записаних автором коломийок і прислів’їв, вибраних з його рукописної спадщини, редактором якої є письменник Михайло Михайлюк. У 2010 році побачила світ третя його книга «Із-за гори Яворова», яка включає марамороські народні пісні, балади, коломийки, історичні та вояцькі пісні, редактором якої є теж Михайло Михайлюк.
Письменники та журналісти Михайло Михайлюк та Михайло Гафія Трайста представили доповіді про життєвий і творчий шлях поета Гаврила Клемпуша. Присутній на заході Богдан Клемпуш, внук поета Гаврила Клемпуша, розповів про життя свого дідуся та про Меморіальний будинок Гаврила Клемпуша, який розташований у селі Вишівська Долина Марамороського повіту, після чого він прочитав кілька віршів свого дідуся українською, але й румунською мовами в перекладі поета Йона Петровая.
Гаврило Клемпуш народився 22 березня 1910 року в селі Вишівська Долина Марамороського повіту та помер 5 січня 1990 року. Він був самоуком, навчився читати і писати з молитовників та «Кобзаря» Тараса Шевченка. Гаврило Клемпуш деякий час учився в Чернівецькому педагогічному інституті, але покидає його 1940 року, маючи на увазі важкі умови того періоду. У Чернівцях він познайомився з Ольгою Кобилянською та з іншими культурними діячами, в тому числі з чернівецьим лікарем і скульптором Опанасом Шевчукевичем, з яким тримав зв’язок аж до останніх років свого життя. У 1940 році в Чернівцях відбувся його літературний дебют.
Гаврило Клемпуш був відомий як поет-лісоруб, він писав коломийкові вірші про трудівників лісу, друкуючи їх у газеті «Новий вік», нині «Вільне слово». У 1963 році виходить перша та остання за його життя збірка поезій українською мовою «Моїй рідній батьківщині співанки співаю», редактор мовознавець і університетський викладач Микола Павлюк.
У 2009 році з нагоди виповнення 100 років від народження Гаврила Клемпуша, за старанням його внука Богдана Клемпуша та за фінансовим сприянням Союзу українців Румунії вийшла друком його збірка «Верховенська сопілка», що вміщає вірші, кілька оповідань, невелику частину із записаних автором коломийок і прислів’їв, вибраних з його рукописної спадщини, редактором якої є письменник Михайло Михайлюк. У 2010 році побачила світ третя його книга «Із-за гори Яворова», яка включає марамороські народні пісні, балади, коломийки, історичні та вояцькі пісні, редактором якої є теж Михайло Михайлюк.
